1. Головна
  2. Блог
  3. Великдень – звичаї та традиції. Як святкують Великдень у Польщі?
зображення входу

Великдень – звичаї та традиції. Як святкують Великдень у Польщі?

зображення автора

29.03.2023

Великдень – звичаї та традиції. Щороку багато поляків шукають інформацію на цю тему. Українцям теж цікаво дізнатися про святкування Великодня у Польщі. Хоча до свята залишилося зовсім небегато часу, варто дізнатися, які звичаї та традиції схожі на українські, а які відрізняються.

Цього року свято Великодня в Польщі святкують 9 квітня. У поляків це свято асоціюється з крашанками, обиванням водою та Вербною неділею. Але з плином історії виникли такі великодні звичаї, про які ви, мабуть, і не чули, бо вони були властивістю певного регіону.

Великодні традиції: Вербна неділя

Починають святкувати Великдень за тиждень до самого свята – з Вербної неділі. Колись її ще називали квітковою. Раніше пальми виготовляли самостійно – з гілочок верби, самшиту, смородини, малини, сушених трав, пір’я та квітів. Благословенній пальмі приписували магічні властивості, тому її приносили додому, щоб принести щастя в родину. Зроблений з пальми хрест ставили в першу зорану борозну для захисту від граду, гілочки також клали під поріг для захисту домочадців від хвороб, а встромлена під солом’яну стріху оберігала хату від блискавки.

Великодня пальма має надзвичайно важливу символіку і є невід’ємною частиною Великодня. Фото - home.morele.net
Великодня пальма має надзвичайно важливу символіку і є невід’ємною частиною Великодня. Фото – home.morele.net

Благословення кошика з їжею

Звичай освячувати їжу у Велику суботу зберігся донині. Він має язичницьке походження, але був освячений Церквою. Сьогодні в Церкві святять лише символічні страви, які вміщуються в маленькому, як правило, плетеному кошику. Вміст такого кошику також може бути різним. Але обов’язково в нього кладуть: яйця, хліб, ковбасу чи м’ясна нарізка, сіль, хрін і шматок домашнього пирога. Раніше освячували всі страви, які їли під час Великоднього сніданку! Їх клали у більші кошики і несли до церкви або освячували в каплиці чи навіть перед хатою. Страви розкладали на білих простирадлах чи скатертинах, щоб їх освятив священик, який спеціально для цього приїжджав у село. Вважалося, що таке біле простирадло має силу захисту від блискавки, тому його стелили перед хатою, коли наближалася гроза.

Розпис яєць – кольоровий великодній звичай

Однією з найвідоміших великодніх традицій в Польщі є також звичай фарбування яєць. Саме на це з великим нетерпінням чекають діти перед святом! Ця традиція походить зі старослов’янських вірувань, де яйце мало дуже важливе значення. Воно символізувало життєву силу і початок нового життя. Сьогодні ми звикли називаємо всі фарбовані яйця писанками, але слід розрізняти:

  • Крашанки — зустрічаються в північній частині Польщі. Назва походить від слова «krasić», що означає «фарбувати», тому що крашанки — це яйця, зварені в різнобарвному бульйоні. Для забарвлення бажано використовувати натуральні інгредієнти. Це може бути лушпиння цибулі, кора дуба, шкаралупа волоського горіха, сік буряка або пагони молодого жита. На крашанках часто видряпують різноманітні візерунки.
  • Налеп’янки — популярні в Краківському та Ловицькому воєводствах — це яйця, прикрашені різнокольоровими паперовими вирізами.
  • Оклеянки — зустрічаються у Мазовецькому регіоні. Відповідно до назви, яйця обклеюються очеретом, пелюстками квітів, клаптиками кольорового або глянцевого паперу, тканини, ниток, пряжі або стрічок.
Кожен регіон Польщі славиться своїми способами розписувати яйця на Великдень. Фото - eska.pl
Кожен регіон Польщі славиться своїми способами розписувати яйця на Великдень. Фото – eska.pl

Пасхальні яйця після освячення в церкві подають до столу. Багатом подобається гра з писанками, яка має назву „Валатка”. Потрібно стукнути кінчиками яєць або покотити крашанки по столу, щоб вони зіткнулися. Перемагає той, чиє яйце розб’є писанку супротивника.

Великодній понеділок – минулі та сучасні великодні звичаї

Великодній понеділок у нас асоціюється насамперед із обливанням водою інших людей. Звичай пов’язаний із стародавніми язичницькими звичаями, де він нібито символізує очищення від зимового бруду та пробудження природи навесні. Сьогодні відомий як Шьмігус-Дингус (śmigus-dyngus), а в минулому це були два окремі звичаї. Шьмігус – символічне шмагання по ногах вербовими прутиками та обливання водою. Дингус, у свою чергу, полягав у тому, щоб відкупитися від обливання водою. Коли дівчина не хотіла, щоб її шмагали гілочками чи обливали, вона могла відкупитися, подарувавши традиційну писанку чи інші смаколики зі святкового столу.

Вважається, що «śmigus» означає «обливання водою», а «dyngus» походить від німецького «dingen», що означає «відкуплятися». Фото - kobieta.wp.pl
Вважається, що «śmigus» означає «обливання водою», а «dyngus» походить від німецького «dingen», що означає «відкуплятися». Фото – kobieta.wp.pl

Полювання на писанки

У західній частині Польщі поширений звичай «шукати зайчика», тобто маленькі подарунки – солодощі чи яєчка-писанки. Зайчик залишає подарунки в Сілезії, Західному Помор’ї та Великопольщі. Настає вранці у Страсну неділю (у деяких регіонах Польщі – у Чистий четвер).

Зайчик — це пасхальний еквівалент Святого Миколая. Щоправда, він приносить скромніші подарунки. Вона кладе їх у спеціальний кошик або ховає по дому чи саду, щоб після сніданку діти могли піти на пошуки. Ймовірно, цей великодній звичай прийшов до Польщі з Німеччини та англосаксонських країн. Там шукати подарунки від зайчика вже давно дуже популярно.

Великдень – звичаї та традиції цього свята формувалися в Польщі протягом багатьох століть. Зараз їх святкують більше з моральних міркувань, але в минулому люди вірили, що їх дотримування забезпечить щасливе та заможне життя. Різноманітність звичаїв в окремих регіонах може не тільки розповісти багато про те, як святкували Великдень у минулому, але й допомогти визначити походження деяких обрядів у Польщі – багато традицій були запозичені від сусідів. Готуючись до Великодня, сядьте з дитиною та розкажіть їй як про звичайні, так і про менш відомі обряди. Це чудовий спосіб відзначити прекрасні та давні традиції Великодня.