Napisz do nas:[email protected]
© 2026 Moja Gazetka Sp. z o.o.

Irina Yovenko
29.03.2023
Великдень – звичаї та традиції. Щороку багато поляків шукають інформацію на цю тему. Українцям теж цікаво дізнатися про святкування Великодня у Польщі. Хоча до свята залишилося зовсім небегато часу, варто дізнатися, які звичаї та традиції схожі на українські, а які відрізняються.
Цього року свято Великодня в Польщі святкують 9 квітня. У поляків це свято асоціюється з крашанками, обиванням водою та Вербною неділею. Але з плином історії виникли такі великодні звичаї, про які ви, мабуть, і не чули, бо вони були властивістю певного регіону.
Починають святкувати Великдень за тиждень до самого свята – з Вербної неділі. Колись її ще називали квітковою. Раніше пальми виготовляли самостійно – з гілочок верби, самшиту, смородини, малини, сушених трав, пір’я та квітів. Благословенній пальмі приписували магічні властивості, тому її приносили додому, щоб принести щастя в родину. Зроблений з пальми хрест ставили в першу зорану борозну для захисту від граду, гілочки також клали під поріг для захисту домочадців від хвороб, а встромлена під солом’яну стріху оберігала хату від блискавки.

Звичай освячувати їжу у Велику суботу зберігся донині. Він має язичницьке походження, але був освячений Церквою. Сьогодні в Церкві святять лише символічні страви, які вміщуються в маленькому, як правило, плетеному кошику. Вміст такого кошику також може бути різним. Але обов’язково в нього кладуть: яйця, хліб, ковбасу чи м’ясна нарізка, сіль, хрін і шматок домашнього пирога. Раніше освячували всі страви, які їли під час Великоднього сніданку! Їх клали у більші кошики і несли до церкви або освячували в каплиці чи навіть перед хатою. Страви розкладали на білих простирадлах чи скатертинах, щоб їх освятив священик, який спеціально для цього приїжджав у село. Вважалося, що таке біле простирадло має силу захисту від блискавки, тому його стелили перед хатою, коли наближалася гроза.
Однією з найвідоміших великодніх традицій в Польщі є також звичай фарбування яєць. Саме на це з великим нетерпінням чекають діти перед святом! Ця традиція походить зі старослов’янських вірувань, де яйце мало дуже важливе значення. Воно символізувало життєву силу і початок нового життя. Сьогодні ми звикли називаємо всі фарбовані яйця писанками, але слід розрізняти:

Пасхальні яйця після освячення в церкві подають до столу. Багатом подобається гра з писанками, яка має назву „Валатка”. Потрібно стукнути кінчиками яєць або покотити крашанки по столу, щоб вони зіткнулися. Перемагає той, чиє яйце розб’є писанку супротивника.
Великодній понеділок у нас асоціюється насамперед із обливанням водою інших людей. Звичай пов’язаний із стародавніми язичницькими звичаями, де він нібито символізує очищення від зимового бруду та пробудження природи навесні. Сьогодні відомий як Шьмігус-Дингус (śmigus-dyngus), а в минулому це були два окремі звичаї. Шьмігус – символічне шмагання по ногах вербовими прутиками та обливання водою. Дингус, у свою чергу, полягав у тому, щоб відкупитися від обливання водою. Коли дівчина не хотіла, щоб її шмагали гілочками чи обливали, вона могла відкупитися, подарувавши традиційну писанку чи інші смаколики зі святкового столу.

У західній частині Польщі поширений звичай «шукати зайчика», тобто маленькі подарунки – солодощі чи яєчка-писанки. Зайчик залишає подарунки в Сілезії, Західному Помор’ї та Великопольщі. Настає вранці у Страсну неділю (у деяких регіонах Польщі – у Чистий четвер).
Зайчик — це пасхальний еквівалент Святого Миколая. Щоправда, він приносить скромніші подарунки. Вона кладе їх у спеціальний кошик або ховає по дому чи саду, щоб після сніданку діти могли піти на пошуки. Ймовірно, цей великодній звичай прийшов до Польщі з Німеччини та англосаксонських країн. Там шукати подарунки від зайчика вже давно дуже популярно.
Великдень – звичаї та традиції цього свята формувалися в Польщі протягом багатьох століть. Зараз їх святкують більше з моральних міркувань, але в минулому люди вірили, що їх дотримування забезпечить щасливе та заможне життя. Різноманітність звичаїв в окремих регіонах може не тільки розповісти багато про те, як святкували Великдень у минулому, але й допомогти визначити походження деяких обрядів у Польщі – багато традицій були запозичені від сусідів. Готуючись до Великодня, сядьте з дитиною та розкажіть їй як про звичайні, так і про менш відомі обряди. Це чудовий спосіб відзначити прекрасні та давні традиції Великодня.