Масляна – традиції та історія свята

Масляна – одне з найдавніших свят, що знаменує прихід весни та сонця, яке завжди розпочинається у понеділок і відзначається протягом тижня перед Великим постом.

В Україні Масляна має багато різних назв – Масниця, Сиропуст, Колодій, Бабське свято, Сирний тиждень та багато інших.

Історія свята

Святкування Масляної сягає корінням глибоко в язичництво. Спочатку свято було пов’язане з днем Весняного Рівноденства. Ще задовго до хрещення Київської Русі довгий час було прийнято відзначати зміну сезонів, оскільки вони мали величезний вплив на спосіб життя людей та вимагали ретельної підготовки.

Але настання весни було по-справжньому знаменною подією. Воно означало проводи холодної, голодної та підступної Зими і прихід довгоочікуваної юної Весни.

Незважаючи на язичницьке коріння Масниця напрочуд вдало вписалася у православні звичаї: за тиждень до Великого Посту не їдять м’ясо, а млинці стали ситною альтернативою. Святкування Масляної стало можливістю наїстися перед постом і підготувати свій організм до обмежень у харчуванні.

Масляна – звідки походить назва свята?

Споконвічна і трохи забута назва цього свята – Колодій – походить з давніх давен, коли наші предки прославляли бога Сонця Ярила. Колодій був маленьким божком, який, набравшись сил, розкручував сончне коло.

Масниця – теж дуже популярна назва цього свята. Одна з версій походження назви свята з’явилася після прийняття християнства, коли наші предки пекли млинці та поливали їх великою кількістю масла.

За іншою версією значення сягає корінням за часів язичницького святкування, коли люди задобрювали і «замаслювали» весну.

Масляний тиждень – традиції святкування

За традицією кожен день Масного тижня має свою назву та цікаві традиції.

Понеділок – „Зустріч”

Цього дня переважно займалися організаційними питаннями та закінчували підготовку до святкування та починали пекти млинці. Перший млинець було прийнято віддавати нужденним, щоб ті помолилися за покійних. Вранці свекри та свекрухи відправляли своїх невісток до батьківського дому, а ввечері і самі навідувалися до сватів у гості, пригощаючись млинцями.

Вівторок – „Загравання”

У вівторок розпочинаються самі веселощі: всі катаються на крижаних гірках, санях, грають у ігри, беруть участь у гуляннях або звуть близьких на млинці. Але найголовнішим в цей день було сватання. Хлопці та дівчата приглядалися один до одного, ходили на оглядини та обирали майбутню пару.

Середа – „Ласощі”

Саме в середу було прийнято ходити в гості на млинці до тещі. Господині намагалися показати всю свою прихильність до зятя. Оскільки ввжалося, що чим люб’язніше теща зустріне зятя, то щасливішою буде подружнє життя її доньки. Тому й випікалися щедрі млинці з різними начинками, щедро политі вершковим маслом.

Четвер – „Широка Масляна” або „Розгуляй”

З цього дня починалася Широка Масляна. Всі господарські та побутові роботи заборонялися, тоді як Масляні гуляння та веселощі були обов’язковими.

У четвер всі каталися на всьому, що котиться, хитається, крутиться і бігає: на санях, гойдалках, каруселях, конях. Не обходилося без гри у сніжки та хороводів.

П’ятниця – „Тещині вечорки”

У п’ятницю вже теща приходила до зятя на млинці. Правда тещі приходили не одні, а з родичами та подругами, та й млинці пекли не зяті, а дочки.

У Тещині вечорки зять показував розташування тещі та її близьким. Таким чином, п’ятниця ставала днем зміцнення родинних зв’язків.

Субота – „Золовчині посиденьки”

У суботу господині запрошували в гості родичок чоловіка – золовок або зовиць. Якщо дівчина була незаміжня, то й подруги запрошувалися незаміжні. Дівчата збиралися, щоб поспілкуватися та попліткувати.

Неділя – „Проводи або Прощена неділя„

Масний тиждень закінчується Прощеною неділею — днем, коли прийнято просити у близьких вибачення та прощати. Ця традиція ідеально вписалася у християнську культуру. Люди просять один у одного прощення і говорять „Бог простить і я прощаю”.

Важливо провести цей день зі світлими думками та підготуватися до Великого посту.

Як відмічають Масляну в інших країнах?

У багатьох європейських країнах є свято прощавання з зимою. Всі святкують прихід весни пишними гуляннями та традиційною їжею. Наприклад в Хорватії їдять пиріжки з повилом. А у поляків є „Жирний четвер”, коли прийнято пригощати один одного пончиками з начинкою. Навіть всім відоми Венеціанський карнавал має щось спільне з нашим Колодієм. Оскільки слово карнавал з латині означає „прощай м’ясо”. І обходять його в останній тиждень перед початком Великого посту.